Моя земля - моє Полісся Живи у ритмі Полісся!

замовити дзвінок

БЛАГОДІЙНИК, ЯКОМУ НЕ БАЙДУЖА ДОЛЯ НАШИХ ДІТЕЙ!

04 серпня 2018 0

Висоцька ЗОШ має багато друзів, які матеріально та морально підтримують учнів. Нині ж юні височани хизуються близьким спілкуванням з німцями – благодійником з Нойштадту Дітером Вольфом та його помічниками.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: БЛАГОДІЙНИЙ КОНЦЕРТ НА ПІДТРИМКУ ХВОРОГО ХЛОПЧИКА

Вже десять років поспіль звичайний мешканець Баварії допомагає дітям-українцям, які стали жертвами аварії на ЧАЕС. Він надсилає у сільські школи різний одяг та взуття, канцелярію, іграшки, спортивний інвентар, приладдя на уроки трудового навчання та малювання, костюми, солодощі та інше. Дітер неодноразово відвідував нашу Батьківщину. Та цього разу усе відбувалося якось особливо, активніше ніж зазвичай, емоційно, бадьоро! Саме 29 липня учні Висоцької школи зустрічали своїх німецьких друзів на зупинці, тримаючи жовто-блакитні кульки та вигукуючи українською мовою: «Ласкаво просимо!» Як тільки гості вийшли з транспорту, полилися сльози радості від зустрічі, задзвенів дитячий сміх, посипалося море компліментів, усіх поглинули міцні обійми! Пан Вольф разом з дітьми загадав бажання і запустив у небо повітряні кульки. А далі пригощав усіх бажаючих смачним морозивом, а сам смакував прохолодне українське пиво.

Трохи поспілкувавшись, усі розійшлися. І вже наступного дня, 30 липня, школярі підготували благодійнику та його помічникам сюрприз – організували ціле дійство на його честь, продумали екскурсію, зіграли міні-турнір з баскетболу! Зустрічали короваєм, танцювали у національному вбранні, співали про Вкраїну, розмовляли німецькою та рідною мовами. Батьки ж організували фуршет своїм дітям, підсмажили баварські ковбаски, привезені німцями.

Учениця 11 – го класу Висоцької школи Кухар Дарина поспілкувалася з німецьким благодійником:

- Яке прізвище та ім'я Ви маєте?
- Мене звати Дітер. Прізвище - Вольф. Також я маю друге прізвище - Кіргайт (якщо я правильно розчула). Загалом виходить Дітер Кіргайт-Вольф.
- Де Ви живете?
- Я живу у Німеччині. На федеральній землі Баварія. У великому місті Нойштадт.
- А де Ви працюєте?
- Я пропрацював усе життя - , каже, посміхаючись. І мій великий шеф був дуже суворим до мене та моїх колег. Я мав відпустку лише у святкові дні та коли допомагав дітям.
- Скільки власних дітей Ви маєте?
- У мене двоє дітей. Томас, який зараз зі мною (показав Дітер собі за спину). А ще Матіас, молодший.
- Вам подобається Україна?
- Ваша Батьківщина мені дуже подобається. Як вона може не подобатися? Вона дуже мальовнича.
- Що б Ви хотіли нам побажати?
- Я бажаю усій країні спокою... На сході держави миру. Менше можновладців та повалення корупції! А тобі особисто успіхів при досягненні мети.

На цій ноті всі прощалися, обіцяли зустрітися знову, приїхати до Німеччини, відвідати Нойштадт та покращити знання мови. А нам слід пишатися, що є такі люди, котрим не байдужа доля наших же дітей.





переглядів: 472

оцінити:

  • ПОДІЛИТИСЬ:

Стрічка новин

коментування дозволено лише для зареєстрованих користувачів
Коментарі (0)
немає коментарів

залишилися питання
ми зателефонуємо вам

...
...

Треба щось швидко продати?
Додавайте безкоштовно своє оголошення на «Полісся барахолка» та знаходьте покупців своїх товарів!