Моя земля - моє Полісся Живи у ритмі Полісся!

Лідія Сергіївна Худаш (уроджена Шевело, творчий псевдонім Лідія Шевело поетеса, берегиня дитячої творчості, кандидат педагогічних наук, доцент, етнограф літературознавець, почесний академік Міжнародної академії літератури і журналістики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЇЇ НАЗИВАЮТЬ ПРОМЕТЕЄМ ДОБРИХ СПРАВ!

Майже рік продовжувалась боротьба за її життя. Однак зусилля лікарів, рідних виявилися марними. У День незалежності України, 24 серпня біля 16 години відійшла у засвіти талановита людина, знаний у цілому світі міжнародний діяч і наковець, літеатор з великої букви. Життєвим кредом Лідії Сергіївни було: «Бог і Україна». Відчуваючи велику відповідальність перед Богом і Україною, неминучість переходу від земного життя у небесне вона написала вірш «Сповідь душі» у якому передає усю сутність нашого з вами буття:

Перед тобою, Господи, готова
На сповідь стати в предзим'я дні,
Щоб від зерна відвіялась полова,
Від тьми лишились спомини сумні.
Найперший гріх, о Божде, не прощенний:
Вкраїну я поставила в кіот,
Бо то мій був обов'язок священний,
Бо так веліли совість і народ.
А другий гріх – любила волю світлу,
Покору, рабство сприйняла за глум,
Тобі покору – зелен-брость розквітлу –
Вплітала рідко до тривожних дум.
А третій гріх – молилася до неба,
До ясних зір – волордарів нічних:
Така в моїх дідів була потреба,
Вбачали, Боже, образ Твій у них.
Цих трьох гріхів достатньо для покари,
Вповаю на Твою лиш доброту,
Прощаєш і розбійнику і скнарі…
Прости й мені за ту любов святу.

Народилася 15 лютого 1927 р. у сім'ї простих хліборобів з містечка Дубровиця. У шість років пішла до польської школи (української у містечку не було). Закінчила дев'ятий клас вже в українській школі.

У 1944 році вступила підготовчі курси при Київському педагогічному інституті, після закінчення яких у 1945 році розпочала навчання на філологічний факультет цього ж інституту. У тому ж році продовжила вивчення української філології у Львівському державному педагогічному інституті. У 1948 році Лідія Шевело вийшла заміж за студента цього ж інституту Михайла Худаша. Після закінчення інституту в 1949 році до 1952 року навчалася в аспірантурі Київського науково-дослідного інституту педагогіки, на відділі методики української літератури.

У 1952-1956 роках працює старшим викладачем методики викладання української літератури Кременецького педагогічного інституту. Після переведення кафедри української літератури до Львівського державного університету ім. І.Франка на посаді викладача методики викладання української літератури у Львівському педагогічному інституті. У 1957 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Вивчення прози І. Я. Франка в 9-му класі середньої школи», яку написала в аспірантурі під керівництвом Тетяни Бугайко.

З 1961 року працює у Львівському державному університеті ім. І.Франка. До 1963 року виконувачем обов'язки доцента кафедри української літератури, у 1963-1968 роках на цій же посаді на кафедрі педагогіки і психології. У 1964 році отримала вчене звання доцента кафедри педагогіки і психології. З 1968 про 1973 рік працює доцентом кафедри педагогіки і психології.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗУСТРІЧ ІЗ ВИДАТНИМИ ДУБРОВИЧАНАМИ

Під час роботи у Львівському університеті вона підготувала та видала друком монографії: «Вивчення творчості Івана Франка в школі» (1962); «Вивчення творчості Марка Вовчка в школі» (1964); «Підвищення ефективності уроку з літератури» (1974). Також опублікувала брошури, посібник.

У музеї етнографії та художнього промислу вона досліджувала такі наукові теми, як: «Сім'я і сімейний побут поліщуків (в ретроспективному розвитку)», «Світосприймання і вірування». Свої дослідження вона виклала в книзі «Общественный, семейный быт и духовная культура населення Полесья» (Минск: Наука и техника, 1987), монографії «Дитячі та юнацькі свята» (1982). Надрукувала 10 брошур з української обрядовості.

Свої поетичні твори підписує за дівочим прізвищем – Лідія Шевело. На її творчість вплинули науково-етнографічних експедиції по Україні. З 1985 видала 15 збірок поезій. У 2006 році вибрані твори вийшли у двох томах, у 2013 році – третій том.
Понад 80 віршів Лідії Шевело покладено на музику. Вийшли друком три пісенники (в одному композитор Галина Мартиненко, а у двох – Віра Євтушек).

Завдяки їй побачили світ книжки: Віра Огієнко. «Наш родич Іван Огієнко» та Дмитро Грицько-Цяпка «Вибрані поезії» (вояк УПА, який проживає в Австралії).

Лідія Шевело є лауреатом літературної премії «Гілка Золотого каштана» (2002), Огієнківської премії у галузі громадської, політичної та духовної діяльності (2008) та Міжнародної літературної премії «Кредо Івана Франка, (заснована літературно-мистецьким об'єднанням українців в Чикаго, департаментом МАЛіЖ зв'язків із європейськими країнами м.Париж та Міжнародною Академією літератури і журналістики, Україна).