Моя земля - моє Полісся Живи у ритмі Полісся!

замовити дзвінок

ПОЛІТИЧНИЙ ПАСЬЯНС: ХТО ПОЗМАГАЄТЬСЯ ЗА ПОСАДУ ГОЛОВИ ДУБРОВИЦЬКОЇ ГРОМАДИ

10 листопада 2019 0

Місцеві вибори до ради об'єднаної територіальної громади не за горами. І якщо вони й не відбудуться навесні 2020 року, то обов'язково відбудуться восени 2020 року, оскільки в будь-якому разі термін повноважень органів місцевого самоврядування, сформованих у 2015 році, добіжить кінця.

ІСТОРІЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ПО-ДУБРОВИЦЬКІ

Наразі досі точно не відомо якою буде майбутня Дубровицька громада. Нагадаємо, у Дубровицькому районі першою сформували Миляцьку ОТГ, до якої увійшли села Миляч, Лугове, Біле, Жадень, Хочин, Удрицьк, Смородськ, Переброди та Будимля. Населення громади складає трохи більше 7 тисяч жителів. Головою обрали Федора Хлебовича.

Якщо першим завжди важко і трохи лячно, відтак за Миляцьку громаду не дуже то й воювали політичні сили Дубровиччини, то на виборах до Висоцької ОТГ точилися справжні політичні війни, і від кожного голосу в прямому сенсі залежало майбутнє наступних п'яти років цієї громади. З перевагою лише у 17 голосів здобула перемогу Людмила Гура, на яку зробили ставку лісівники.

До складу громади увійшли села Висоцьк, Вербівка, Хилін, Людинь, Золоте, Партизанське та Рудня. Чисельність населення: 4,5 тисячі жителів. Якщо до об'єднання в цих селах була купа проблем, то й після об'єднання їх не поменшало, а, можливо, навіть й побільшало. Сама ж голова громади Людмила Гура раз за разом втрапляла в ті чи інші скандали – то з призначенням самій собі захмарної премії, то через цькування неугодного шкільного директора та й педагогів загалом. Якогось прогресу у Висоцьку не видно, навпаки, складається враження, що це дрімуче болото стає все більше й більше в'язким і по-тихеньку рухається у напрямку цілковитого розпаду.

І ось у Дубровицькому районі маємо два чіткі приклади – Миляцька громада, де до влади прийшла команда, яка, як мінімум, має бажання втілювати зміни і намагається це робити з тим чи іншим успіхом, і Висоцька громада, де чомусь у виборців забракло сили волі зламати той вектор справжнього радянського застою, який вже майже довів села громади «до ручки». Рано чи пізно, але у 2020 році має завершитися процес об'єднання громад і Дубровицька міська об'єднана територіальна громада буде, от тільки якою вона буде – питання ще відкрите.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНИЙ «БЛІЦ-КРИГ»: НЕ ДУЖЕ ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН

У Дубровицькому районі мала бути створена третя громада – Колківська, до якої мало увійти й село Бережки. Втім в останній момент депутати Бережківської сільської ради передумали, й вирішили об'єднуватися із Дубровицею. Таку ідею підказав бережківцям дубровицький міський голова Богдан Микульський.

Колишній військовий розробив справжній план політичного «бліц-кригу». За розрахунками команди, яка нині при владі у Дубровиці, виграти вибори у громаді формату Дубровиця+Бережки було би значно простіше, адже і в місті і в селі рейтинги «Батьківщини» достатньо високі. До того ж в руках – адміністративний ресурс. І вже після перемоги планувалося доєднати до такої міні громади й інші навколишні села. Звісно ж без жодних виборів.

Мабуть, місцеві «князі» забули про Перспективний план формування територіальних громад, який затверджується Урядом. А Уряд, у свою чергу, оцінює спроможність перспективної громади і надає своє погодження на таке об'єднання. Або ні. Невідомо, чи бачили в Києві план об'єднання Дубровицько-Бережківської громади, але станом на сьогодні в Уряді є трохи інший план майбутнього об'єднання. Згідно з ним, до складу Дубровицької об'єднаної територіальної громади повинні увійти місто Дубровиця, та сільські ради - Берестівська, Бережницька, Великоозерянська, Велюньська, Лісівська, Лютинська, Мочулищенська, Нивецька, Осівська, Сварицевицька, Селецька, Соломіївська та Трипутнянська. Разом з тим досі є у плані й Колківська громада, до якої мали входити Колківська, Бережківська та Залузька сільські ради. Якщо ж Бережки таки приєднаються до Дубровиці, то чи буде Колківська ОТГ взагалі – велике питання. Під великим питанням залишається й бажання Селецької та Берестівської сільських рад створювати свої громади, без Дубровиці. Та й Сварицевичі мають потенціал стати центром громади для так званого «Сварицевицького куща» сіл.

Бажати можна все, що завгодно, але є закон, який говорить про те, що «острівців» бути не може, відтак Дубровиця буде у складі тої чи іншої громади. Тому є три основні варіанти розвитку подій для Дубровиці. Або вона стане центром єдиної великої територіальної громади, до якої увійдуть всі села, які не увійшли до Висоцької або Миляцької громад, або буде центром «Дубровицько-Берестівської» чи «Дубровицько-Селецької» громади. В будь-якому разі битва за посаду голови цієї громади буде не на життя, а на смерть.

Якщо сільські та селищні громади не викликають високого інтересу у фінансово-промислових чи політичних груп, оскільки з деяких сіл, дотаційних на 200%, нема чого взяти в принципі, то вибори у міські ОТГ супроводжуються ще більшими шоу, аніж вибори президента чи Верховної Ради.

Безумовно, майбутні вибори в Дубровицькій ОТГ напряму залежатимуть від «погоди» у Дубровицькій РДА. А оскільки головою адміністрації планують призначити голову фракції «ВОЛІ» у районній раді Олександра Гузича, то ця політична команда матиме можливість отримати серйозний «трамплін» на виборах у громаді, продемонструвавши власну ефективність в райдержадміністрації.

Вже зараз можна прогнозувати хто б міг потягатися за крісло, з якого визначатиметься вся політика Дубровицької громади протягом наступних п'яти років. Які групи на Дубровиччині сьогодні формують повістку дня? Спробуємо розкласти дубровицький політичний пасьянс.

НЕ ВАРТО СПИСУВАТИ З РАХУНКІВ «ПОРОХОБОТІВ»

2014 році Петру Порошенку в Україні дійсно не було альтернативи, він здобув беззаперечну перемогу у першому турі президентських виборів і швидко сформував потужну всеукраїнську команду для походу на парламентські восени 2014, і місцеві – восени 2015 року. Команда Блоку Петра Порошенка «Солідарність» показала солідні результати як на виборах до міської так і до районної ради. Під прапорами Петра Порошенка тоді до Дубровицької районної ради пройшли представники лісівників (Сергій Киркевич), освітян (Ніна Стасюк, Олена Полюхович) та медиків (Наталія Яцута). Сергій Киркевич навіть встиг побувати головою райдержадміністрації, втім, після «бурштинового» скандалу «заліг на дно» у Сварицевичах, і навряд буде повертатися у «велику політику». Хіба що спробує свої сили у Сварицевицький ОТГ, якщо таку все ж надумають створювати.

Не назвеш слабкими й інших депутатів районної ради від БПП. Представлена команда «порошенківців» чотирма депутатами і у міській раді . Не дивлячись на крах самого Петра Порошенка і поразку Василя Яніцького на окрузі, ця команда має ще досить сильний потенціал. Підуть під прапорами оновленої «Європейської солідарності» чи під «сірим» прапором самовисуванців – покаже час. Так само важко прогнозувати хто може бути потенційним прохідним кандидатом від політичної сили, яка переживає не найкращий період як в Україні загалом так і на Дубровиччині зокрема. Між іншим, «в темну» підтримувати не своїх кандидатів на виборах у Дубровицькій БПП вже вміють. Сьогодні ні для кого не секрет, що у 2015 році ця команда робила ставку на тоді ще чинного міського голову Адама Кузьмича. Можливо, цього разу підтримають Богдана Микульського, адже часто голосують в унісон з "Батьківщиною".

«ВОЛЯ»: ВІДРОДЖЕННЯ ФЕНІКСА

Ніхто не очікував, що у 2015 році нова політична партія «Воля», створена у районі за місяць до виборів, покаже результат, близький до перемоги. Тоді всі казали: «Це одноразовий проект, її не стане через місяць». Потім казали: «Її не стане через рік». А потім: «Ну, ще рік, і точно все». Тим не менше, у 2019 році «Воля» навіть виставила свого кандидата на пост президента України – Юрія Дерев'янка. Проте, українці майже одностайно проголосували за Володимира Зеленського, який очевидно мав всі шанси на перемогу, а програма якого на 90% збігалася з програмою того ж Юрія Дерев'янка і ще ряду опозиційних кандидатів. Цей вибір був логічним і правильним. Втім, на парламентські вибори партія «Воля» вже не пішла ні списком ні мажоритарними кандидатом по дубровицькому округу. А «люди волі» - депутати міської та районної ради вирішили підтримувати кандидата від «Слуги народу» Володимира Рашовського.

Майбутнє «Волі» як політичного бренду насправді дуже туманне, зважаючи на те, що після поразки на президентських виборах Юрій Дерев'янко навіть не балотувався по своєму округу до Верховної Ради. Тим не менше потужна політична структура «людей волі» на Дубровиччині збереглася, а це – шість депутатів районної та п'ять депутатів міської ради, не кажучи вже про сільського голову Лютинська Валентина Борсука та активних депутатів сільських рад, таких, як, зокрема, волонтер Валерій Клюйко. Вони цілком могли б пробувати свої сили на виборах голови ОТГ. Окрім того в команді «Волі» є й інші сильні гравці, здатні позмагатися за крісло голови громади. До прикладу, якщо майбутній голова райдержадміністрації Олександр Гузич покаже позитивні результати за вкрай короткі терміни перебування на посаді – автоматично стане фаворитом майбутніх виборів. Якщо ж для нього по президентській вертикалі буде заготовлена інша посада – «лава запасних» у «Волі» ще дуже широка. Може проявити себе, наприклад, голова фракції у міській раді Василь Бабан.

Між іншим, у 2015 році «Воля» Дубровиччини провела перший в історії району відкритий праймеріз, на якому серед кількох претендентів обрали кандидатом на посаду Дубровицького міського голови керівника виборчого штабу «Волі» Оксану Кондратюк, кандидатуру якої підтримали більшість членів партії. Тоді якихось трьох сотень голосів не вистачило їй для перемоги, тож не виключено, що на наступних виборах Оксана Кондратюк забажає реваншу. Цілком ймовірно, що «люди волі» знову проведуть праймеріз, визначаться з форматом походу на вибори і своїм кандидатом. Тож хоронити «Волю» також ще зарано, ця політична сила може відродитися з попелу, як фенікс, змобілізувати усі свої ресурси і дати останній і вирішальний бій системі, яка, до слова, саме зараз дуже вразлива.

«КОМАНДА МОЛОДОСТИ НАШЕЙ»: ЗМІНА ПОКОЛІНЬ І «БАТЬКІВЩИНА»

Підбір команди «Батьківщини» у Дубровицькому районі – точне відображення середньостатичного виборця цієї політичної сили. «Білосердечні» пишаються, що їхній партії понад 20 років, і це еталон політичної стабільності. Втім, що хорошого для України зробили за 20 років – сказати ніхто не може. Тим не менше телевізор і газети свою справу роблять і рейтинги «Батьківщини» у сільській місцевості тримаються.

У 2015 році до районної ради під прапором «Батьківщини» зайшло п'ятеро депутатів, яких очолив Юрій Лосік, якого в майбутньому призначили директором КП «Ринок». Богдан Микульський не вірив у власну перемогу і не дуже то й хотів балотуватися, втім, партія сказала – народ відповів: «Так». І якби в команді попереднього мера Леоніда Кузьмича не сталося б розколу – Богдан Микульський зайняв би друге місце. Втім, «білосердечним» частково підфартило, частково – справді напрацювали на перемогу, провівши кампанію «від дверей до дверей»… з поливанням брудом політичних опонентів. Правдами-неправдами «Батьківщина» вигризла перемогу, але замість обіцяного порядку ми побачили ще більш зухвалі схеми і дерибани.

Богдан Микульський і його «молода» команда стикнулися із критичним браком кадрів. Втім, замість того, щоб створити коаліцію з «Волею» і спільними силами здійснити у місті справжній прорив, у штабі «Батьківщини» вирішили об'єднатися з колишніми опонентами – командою попереднього міського голови «Українською Народною Партією».

Єдиним перспективним політиком у складі дубровицької «Батьківщини» міг би бути Микола Годунко, якого призначили секретарем міської ради. Втім, на жаль для нього, він досі так і перебуває в тіні своєї мами, голови фракції у міській раді Валентини Годунко. За роки висвітлення сесій міської ради неодноразово можна було спостерігати, що секретар міської ради виглядає маріонеткою в руках голови правлячої фракції. Ймовірно, притомна частина прихильників «Батьківщини» бачить у Миколі Годунку свого кандидата на пост голови Дубровицької громади. Втім, якось під час одного застілля Богдан Микульський обмовився, що наступним головою буде Оксана Краглевич, яка нині обіймає посаду секретяра виконавчого комітету.

Оксана Краглевич представляє трохи іншу політичну команду – Радикальну партію Олега Ляшка. Втім, зважаючи на те, що останній вже увійшов у політичне небуття, цілком ймовірно, що колишня «радикалка» перефарбується у білі кольори «Батьківщини» і змінить вила на сердечко, якщо «сердечники» таки справді підтримають її кандидатуру на виборах.

Втім, не виключено, що у Богдана Микульського розігрався такий апетит, що він не поступиться своїм місцем нікому і сам балотуватиметься на голову Дубровицької об'єднаної територіальної громади від «Батьківщини». Чи матиме шанси? Не факт, адже може повторити долю Леоніда Кузьмича, якщо Микола Годунко та Оксана Краглевич «вистрелять» на виборах у інших політичних проектах.

«КАМБЕК» УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПАРТІЇ І «МОБІЛІЗАЦІЯ» НАЦІОНАЛІСТІВ

Безумовно, колишній мер Дубровиці Леонід Кузьмич вже давно «збитий льотчик» і в дубровицьку політику навряд повернеться. Втім, його колишня команда – це ще ті кадри. Молодий, досвідчений і досить амбіційний Віталій Андрусенко – йому теж зовсім трішки не вистачило у 2015 році, аби стати мером. Швидше за все у 2020 буде другий дубль. Досить сильні депутати Іван Кузеванов та Ольга Рузяк. Депутат і директор КП «Будинкоуправління» Сергій Столярець – це, звісно, окремий персонаж, якому, в принципі, і при владі «Батьківщини» працюється досить комфортно. Разом з тим саме він тягне до низу рейтинги загалом перспективних політиків з «Української Народної Партії». Якщо в УНП підуть на переформатування і вийдуть з під токсичного впливу Сергія Столярця – то також можуть усерйоз претендувати на перемогу на місцевих виборах.

А ось «Свобода» повільно але впевнено набирає обертів у районі. Парламентські вибори стали лакмусовим папірцем, кандидат від об'єднаних сил націоналістів Олександр Задорожний показав досить високий результат та й взагалі на фоні деяких інших кандидатів виглядав досить солідно. Його публічна посада заступника голови районної ради та постійна політична активність забезпечили майже стовідсоткову впізнаваність у районі. Окрім того Олександр Задорожний орієнтується на молодь, як на свій основний електорат. Досить сильну позицію у районній раді націоналісти мають і завдяки активному голові фракції – Олександру Лавору. А у міській раді «свободівці» представлені меншим братом Олександра Задорожного – Анатолієм та атовцем Василем Таборовцем. При правильні організації партійної роботи і збереженням тої динаміки, яку набрали на парламентській кампанії, на місцевих виборах націоналісти можуть по-серйозному включитися у боротьбу за перше місце.

КАНДИДАТ «ЗЕ», «ФАКТОР МЯЛИКА» ТА «СІРІ КАРДИНАЛИ»

Не дивлячись на очевидні речі, у Дубровицькому політичному рівнянні лишається ще щонайменше три невідомих. Загадкою залишається склад «ЗеКоманди» для походу на місцеві вибори. Роман Царик, який очолював «Зе»-штаб на виборах, після завершення кампанії не проявляє політичної активності, та й сам штаб на замку. Не чути й про нові політичні амбіції кандидата від «Слуги народу» Володимира Рашовського. Буде виставляти свого кандидата на виборах команда "Зе", чи робитиме ставку на когось із дружніх політичних сил - поки не відомо.

Нагадаємо, обраний дубровичанами народним депутатом самовисуванець Віктор Мялик увійшов до складу депутатської групи «За майбутнє», неформальним лідером якої є Ігор Палиця, бізнес-партнер Ігоря Коломойського. Відтак, ймовірно, з самого початку сильні політичні гравці на рівні Києва робили ставку по Дубровицькому округу не на кандидата від «Слуги народу», а на Віктора Мялика. І, безумовно, він матиме вплив на наступні місцеві вибори, і його підтримка того чи іншого кандидата суттєво додасть балів і може стати запорукою перемоги.

Окрім того завжди вагоме слово у нашому районі залишається за лісівниками. Тим більше, Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства очолює дубровичанин Віталій Сухович, який теж має власні уявлення про те, яким має бути голова Дубровицької громади і, безумовно, або вже має власного фаворита, або активно думає на кого робити ставку. Визначатимуться зі своїм вибором і місцеві підприємці середнього бізнесу. Адже саме вони – основні платники податків, від яких залежатиме бюджет майбутньої громади. Без підтримки і співпраці з підприємцями будь-якому голові буде працюватися дуже непросто.

Дубровичанам вже треба добре думати над власним вибором. Адже повноваження голови громади набагато ширші повноважень міського голови. Тому перед Дубровиччиною відкривається унікальне і в той же час небезпечне вікно можливостей – можна або здійснити справжній прорив і втілити економічне диво, або ж загнати громаду у ще більшу яму і депресію. Дубровиччина має потенціал для повернення молоді, створення робочих місць, наповнення бюджету місцевими податками, виготовлення власної продукції та успішного розвитку цілих галузей економіки. Тож варто сподіватися, що результати майбутніх виборів ці можливості відкриють.


Роман КОЛЮХОВ (спеціально для "Моя Земля - Моє Полісся")

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СТАЛО ВІДОМО, ХТО ОЧОЛИТЬ ДУБРОВИЦЬКУ РДА





переглядів: 907

оцінити:

  • ПОДІЛИТИСЬ:

Стрічка новин

коментування дозволено лише для зареєстрованих користувачів
Коментарі (0)
немає коментарів

залишилися питання
ми зателефонуємо вам

...
...

Треба щось швидко продати?
Додавайте безкоштовно своє оголошення на «Полісся барахолка» та знаходьте покупців своїх товарів!