Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина.

Коли державні дороги перетворюються на смугу перешкод, на арену виходить справжня сила – громада. Саме так сталося на Дубровиччині, де мешканці, втомившись від розбитих шляхів, взяли ремонт доріг у свої руки. Це історія про відчай, ініціативу та системну проблему, яку ми вже зачіпали у статті «Хто має ремонтувати автошлях національного значення?», де йшлося, зокрема, про ділянку дороги «Н25» між Дубровицею та Сельцем.

Нещодавно випускники Крупівської гімназії, за прикладом місцевого активіста Віктора Цибульського, вирішили самотужки латати дорогу, що веде з Дубровиці до Нивецька. Вони придбали цемент і взялися «бетонувати ненависні ями», які вже давно перетворилися на справжню проблему для водіїв, пошкоджуючи їхні авто. Віктор та небайдужі люди, включно з дітьми, що допомагали на велосипедах, щодня гаяти свій час на ремонт, використовуючи підручні засоби.

Ініціатива місцевих, хоч і заслуговує на повагу, є неприйнятною в цивілізованому товаристві, оскільки свідчить про самоусунення влади від її прямих обов'язків. На жаль, такий «аматорський» ремонт не замінить професійного капітального ремонту за стандартами. Ба більше, якщо люди постійно робитимуть усе самі, влада взагалі самоусунеться від виконання своїх обов'язків.