Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

Глибоке занурення в дохристиянські традиції Полісся з новим форматом відбулося 8 червня 2025 року, на день Святої Трійці. Дубровиця стала справжнім осередком збереження української культурної спадщини. Тут відбулася етнографічно-дослідницька конференція та урочисте відтворення одного з найдавніших дохристиянських обрядів Полісся – «Водіння Куста». Захід був організований Рівненським обласним центром народної творчості спільно з відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міської ради в межах заходів з охорони елемента нематеріальної культурної спадщини.

Історія обряду «Водіння Куста» сягає глибоких дохристиянських часів і тісно пов'язана з літнім сонцестоянням. Головним святковим об'єктом є Куст – молода дівчина, вбрана в зелене гілля. Вона уособлювала душі померлих предків, які, за повір'ями, у період Трійці поверталися у світ живих. Предки виконували роль посередників між цим світом і потойбіччям, а їхнє «задобрення» через обдаровування Куста, як вірили наші пращури, гарантувало родинне щастя та господарський добробут на цілий рік.

Обряд є виключно жіночим і проводиться на 50-й день після Великодня, на свято Трійці, триваючи 3 дні.

Як відбувається обряд:

• перший день: жінки та дівчата йдуть на цвинтар, де прикрашають могили лепехою та кленовим гіллям. Старші жінки, у формі плачу-речитативу, що називається «голосіння», «гукають на розмову» своїх родичів, розповідаючи їм про події минулого року;
• одягання Куста: після цього гурт збирається в лісі. Там обирають найвродливішу дівчину, яку ретельно «клечають» (вбирають) у гілля дерев, лепеху, а на голову одягають пишний вінок зі кленового листя та квітів;
• ходіння до осель: кустовий гурт обходить оселі, співаючи величальні кустові пісні. Ці пісні супроводжуються побажаннями добробуту та врожаю, наприклад: "Вийди, господаре, з нового покоя. Винесь Кусту, хоч да пувзолотого", "Водимо Куста, щоб другого року дождаті й поспiваті", "Щоб ішов дощ і все було зелене!".
• завершення обряду: дійство завершується на полі, де зелень дівчини-«Куста» розбирається на частини та, як символ родючості, викидається «на врожай». Деякі гілочки з «Куста» приносять додому та розкидають на городі, щоб забезпечити гарний урожай.

Конференція зібрала провідних науковців та дослідників традиційної культури. З-поміж почесних гостей та доповідачів була Ірина Володимирівна Рачковська, директорка Рівненського обласного центру народної творчості, яка очолила науковий захід разом із заступником міського голови Миколою Кухарцем. Під час конференції виступили:

• Галина Лозко, докторка філософських наук, професорка, яка поділилася міжнародним досвідом охорони сакральної обрядовості;
• Юрій Рибак, кандидат мистецтвознавства, доцент, що розкрив музичні особливості традиції «Водіння Куста»;
• Жанна Янковська, докторка філософських наук, професорка, яка наголосила на ролі освітніх і культурних закладів у збереженні нематеріальної спадщини.

Після завершення наукової частини, центр Дубровиці поринув у живе відтворення обряду. Варто зазначити, що традиційно обряд «Водіння Куста» зберігся та проходить у селі Сварицевичі Дубровицької громади. Однак, цьогоріч було прийнято рішення провести його в адміністративному центрі Дубровицької громади, ймовірно, для більшої зручності та залучення аудиторії, з огляду на одночасне проведення наукової конференції. Це рішення, може, викликати дискусії щодо доцільності перенесення обряду з його історичного місця, хоча проведення конференції у Сварицевичах також було б логічним кроком.

Організатори наголосили, що «Водіння Куста» – це не просто календарна традиція, а – "глибокий духовний міст між поколіннями". Це обряд, що здатен "зцілити, об'єднати і пробудити в нас найкраще: любов до рідного, гідність і пам'ять".

Також раніше на території міського парку Дубровиці, у межах святкового дійства до Дня Трійці, працівники Колківського центру культури та спорту презентували унікальну виставку кошиків, виготовлених у різних техніках лозоплетіння.

За словами Мирослави Мороз, директорки Колківського центру культури, туризму та спорту Дубровицької міської ради, вироби майстрів Годунка М. А. та Олексієвця П. П. вразили відвідувачів розмаїттям форм, стилів та творчим підходом. Кожен кошик, як зазначила Мирослава Мороз, став результатом копіткої праці, любові до традиції та неповторного мистецького бачення.

Відвідувачі виставки мали можливість не лише помилуватися унікальними виробами, а і сфотографуватися на згадку, відчуваючи глибину української культури, що живе в цьому, на перший погляд, звичному ремеслі. Такі зустрічі, які об'єднують науковий підхід до дослідження традицій та живе представлення народних ремесел, сприяють збереженню, популяризації та взаємному збагаченню української культурної спадщини.