Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

Рішення прийнято під час чергової сесії міськради восьмого скликання у зв'язку з належним вшануванням борців за волю України, для того, щоби відновити історичну справедливість.

ЧИТАЙТА ТАКОЖ: ЯКИЙ СКАНДАЛ: ДУБРОВИЦЬКИЙ МЕР НЕ ПІДТРИМАВ ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ

Дубровицька міська рада 8 скликання під час чергової сімнадцятої сесії.

Дубровицька міська рада оголосила 2022 рік – роком Української Повстанської Армії на території Дубровицької міської ради. Організацію заходів із відзначення 80-ї річниці створення УПА доручено відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту.

Ініціатива належить місцевому краєзнавцю й депутату-свободівцю Володимиру Мозолю, який проживає в селі Крупове Дубровицької громади.

Нагадуємо, що Володимир Мозоль потрапив у крісло депутата нещодавно після того, як його колега зі свободівського цеху Анатолій Задорожний склав повноваження 11 листопада 2021 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ДЕПУТАТ МІСЬКРАДИ ЗВИНУВАТИВ КОЛЕГ У ЛОБІЮВАННІ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ

Депутат міськради восьмого скликання Володимир Мозоль.

ДОВІДКОВО! Неповний список зверхників ОУН та УПА, що діяли та загинули на теренах Дубровиччини, виявлених в архівних матеріалах:

• «Галайда» – Правник Іван Васильович 1914 р.н., із серпня 1943 р. – перший районний провідник ОУН (б) Дубровицького району, мешканець с.Орв'яниці, загинув 30 березня 1944р. у своєму селі.
• «Палій» — Красько Антін Степанович 1913 р.н., районний політ-референт, мешканець с.Орв'яниці, загинув 31 липня 1944 р. у своєму селі.
• «Ярко» – Калинюк Дмитро Васильович 1917 р.н., мешканець с.Михалківці колишнього Острожського району, з квітня 1944 р. – очільник загону УПА, переформатованого наприкінці 1944 р. в бригаду «Пам'ять Крут». Загинув 12 лютого 1945 р. під час облави НКВС у лісі за с.Трипутня.
• «Воля» – Філь Михайло 1917 р.н., уродженець Галиччини, шеф зв'язку Ковельського окружного проводу ОУН. Будучи виявленим, достелився в криївці в с.Рудні 26 лютого 1945 р.
• «Мамай» – Добринський Антон Іванович 1917 р.н., мешканець с.Соломіївки, очільник групи СБ, убитий Дубровицьким РВ НКВС 19 червня 1945 р. в с.Рудні (нині село Підлісне).
• «Хома» – Красько Іван Степанович 1914 р.н., районний господарчий референт, мешканець с.Орв'яниці, загинув 10 серпня 1945 р. у своєму селі.
• «Устим» – Веремко Сергій Васильович 1922 р.н., уродженець Рафалівського району, в1943 р. мешкав у м.Дубровиці, із серпня до осені 1944 р. займав становище політреферента Дубровицького районного проводу ОУН, з осені 1944 р. – районний провідник ОУН Дубровицького районного проводу. Загинув 3 березня 1946 р. в криївці в с.Нивецьк разом з учасником ОУН.
• «Кріт» – Кузьмич Федір Маркович мешканець с.Орв'яниці, із весни 1945 р. займав становище підрайонного шефа зв'язку.
• «Стіжок», він же «Наливайко» – Буткевич Пилип Іванович 1922 р.н., уродженець с.Любиковичі Сарненського району, комендант Дубровицької районної боївки СБ і одночасно районний провідник ОУН.
• «Трясило» – Юхно Степан Пилипович 1922 р.н., уродженець м.Дубровиці, заступник командира боївки. Разом зі «Стіжком» загинули 22 жовтня 1946 р. в районі Лайдацької гори між селами Крупову/Кривиця.
• «Шершень», він же «Лич» – Перішко Олександр Іванович 1918 р.н., уродженець м.Дубровиці, короткий час займав становище «Стіжка», загинув 5 листопада 1946 р. в с.Яцулі.
• «Рубайло» – Катрушин Василь Дмитрович 1925 р.н., секретар СБ, уродженець с.Соломіївки, загинув 11 грудня 1946 р.
• «Лис» – Герасимчук Пилип Пилипович 1921 р.н., мешканець с.Крупов'є, з листопада 1946 р. – комендант районної боївки СБ і районний провідник ОУН, загинув 5.11.1947 р. в с. Кураш під час облави НКВС.
• «Байда» – Отупор Талимон Корнійович 1923 р.н. уродженець с. Берестя, з лютого 1945 р. – підрайонний провідник ОУН.
• «Медицинський» – Кот Іван Іванович 1921 р.н. уродженець с. Крупов'є, загинув разом з Отупором за доносом агента 13 лютого 1947 р. в с.Крупов'є.
• «Залізний», він же «Джур» – Рока Антон Петрович 1922 р.н. мешканець с.Залішани, в ОУН із квітня 1942 р. Із 1944 р. до травня 1947 р. перебував підрайонним провідником ОУН. Із травня 1947 р. друкував листівки ОУН.
• «Комар» – Цибульський Микола Максимович 1920 р.н., мешканець м.Дубровиці. У березні 1944 р. разом із братом прийшов у боївку «Лиса», де перебував до травня 1947 р. Із травня 1947 р. разом із «Залізним» став розповсюджувати оунівські листівки. Убитий разом із «Залізним» у схроні в клуні мешканки с.Орв'яниці Деркач Уляни Федорівни 20 вересня 1947 р.
• «Слон» – Аврамишин Юхим Олександрович 1918 р.н., мешканець с.Рудні, в ОУН із 1943 р. У травні 1946 р. був назначений районним провідником ОУН та комендантом СБ Рафалівського району. У середині червня 1948 р. «Слон» перебував на посаді підрайонного коменданта СБ, очолював окремугрупу й перебував в особистій охороні надрайонного провідника ОУН «Михайла».
• «Слон»-«Ярослав» після загибелі «Лиса» займав становище коменданта СБ Дубровицького району. 23 січня 1948 р. загинув у с.Трипутні.
• «Черемуха» – Самолюк Арсеній Іванович 1927 р.н., мешканець с.Грані. Із 1947 р. перебував у районній боївці ОУН, загинув 7 січня 1949 р.на Трипутенському хуторі.
• «Соловей», «Полтавець» – Мозоль Адам Сидорович 1907 р.н. мешканець с.Крупов'є, в ОУН з 1943 р., з літа 1945 р. займав становище районного господарчого референта, загинув 8 січня 1949 р. в х.Сохи.
• «Омелько», він же «Суддя» – Рудник Федір Миколайович 1919 р.н., з листопада 1949 р. – районний провідник ОУН, мешканець с.Зульня, в ОУН із 1943 р. Загинув 28 березня 1950 р. під час акції Дубровицького РВ МДБ у схроні разом з Аврамишиним Василем Кириловичем 1920 р.н. пс. «Чепиль» – заступником районного референта СБ і Аврамишиним Макаром Яковичем 1914 р.н. пс. «Гудок» – господарчим референтом Дубровицького РП ОУН, обоє мешканці с.Рудня (нині село Підлісне).
• «Сафрін» – Курач Василь Петрович 1925 р.н., підрайонний провідник ОУН, мешканець с.Грицьки.
• «Орлик» – Довжик Олександр Іванович 1928 р.н., с. Нивецьк.
• «Лісовий» – Грицюк Володимир Кирилович 1929 р. н., мешканець с.Заморочення. За доносом агента всі троє загинули 1 грудня 1950 р. в лісі в схроні між селами Грицьки/Яцулі.

Тіла вищеназваних мертвих повстанців, часто поглумлених органами НКВС та НКДБ для залякування місцевого населення, демонстративно виставлялися під парканом та зв. «дома Маліновського», нині це приміщення фінвідділу. Невідомими й донині є місця поховань борців за волю України, яких спецкоманди органів НКВС таємно ховали від громадськості.

Aрхівні матеріали загибелі повстанців ОУН та вояків УПА на теренах краю, які досі не вшановані.

...Оперативний склад Дубровицького РВ НКВС-НКДБ разом із 204 ОСБ 9 грудня 1944 р. в с.Нивецьк у будинку оточили групу учасників підрозділу УПА в складі 7 чол. Під час оточення будинку, учасники підрозділу УПА вчинили збройний опір. У будинок була кинута граната, будинок загорівся і всі 7 учасників підрозділу УПА були вбиті. Здобуто: 2-модернізованих карабіни, 1-німецька гвинтівка, решта зброї згоріла…

За спогадами мешканців району серед загиблих повстанців були:

• «Остап» – Самолюк Антон 1920 р.н. мешканець с.Залішани, ройовий ВОП;
• «Кучер» – Рощик Степан 1924 р.н. мешканець с.Соломіївка, козак СБ;
• «Клим – Перишко Омелько 1910 р.н. мешканець с.Грицьки, ройовий ВОП.

Рощик Степан із козаками завітали в с.Нивецьк до своєї родички за продуктами харчування для свого підрозділу і ймовірно, що за доносом агента НКВС, були заскочені в хаті, де й загинули.Повстанців поховано в братській могилі в с.Грані. Могила занедбана.

...Із 23 по 28 січня 1945 р., за донесення агентури, у Дубровицькому районі була проведено чекістсько-військова операція в районі сіл Грані, Трипутні, Залішани. У результаті цієї операції 24.01.45 р. була оточена в куренях у лісі біля с. Трипутні сотня відділу «Ярка» в складі до 60 осіб. У результаті бою вбито учасників сотні – 43 чол. і одного взято в полон. Серед убитих «Степан»(?) – заступник курінного «Ярка», сотенний – «Янчар» та лікар «Явір»...

Місце загибелі повстанців знаходиться в лісовому масиві Літвицького лісництва.

...10.02.45 р.військами 203 ОСБ (окремий стрілецький батальйон) у лісовому масиві поблизу с.Трипутні було виявлено загін «Ярка», у результаті бою було вбито 31 чол., у т.ч. до 10 чол. командного складу штабу, захоплено в полон 3 чол., серед них Москаленко Павло псевдо «Романенко», Темчук Карпо псевдо «Юрко», а також «Прохор», їх відправлено в розпорядження ВББ УНКВС. Серед загиблих сам очільник бригади «Пам'ять Крут» – «Ярко», шеф штабу бригади, старший булавний – «Степан», його заступник, вишкільний референт – «Гонта», господарчий – «Совей». Здобуті трофеї: ручний кулемет – 1 шт., гвинтівки – 9 шт., пістолети – 5 шт., гранати – 2 шт., бойові набої – 800 шт…».

Місце загибелі повстанців знаходиться в лісовому масиві Трипутнянського лісництва.