Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

Реклама

ВОДІННЯ КУСТА – СПАДОК ДРЕВЛЯН

20 червня 2016 0



Свята Трійця – велике християнське свято, яке відзначають не лише православні, а й католики. Християнська Трійця символізує єдність та три «особи» Бога: Бога Отця, Бога Сина та Бога Святого Духа. Християнське вчення про Святу Трійцю походить із Нового Заповіту:

А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть і навчіться всі народи, христячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. (Мт.28:18-19)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЛЮДИ ВОЛІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У БЛАГОУСТРОЇ КОСТЕЛУ


Також це свято називають П'ятидесятницею або Днем Зіслання Благого Духа. Цю назву свято отримало на честь сходження Святого Духана апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христосперед своїм Вознесіннямна небеса.

Тому вже майже дві тисячі років Трійця святкується на п'ятдесятий день після Великодня, обов'язково в неділю.

Отже, свято, що відзначається сьогодні християнами, має два значення: символізує єдність Отця, Сина і Святого Духа, та є відзначенням сходження Святого Духа на апостолів. Про це нам говорить Біблія. Але ще сьогоднішнє свято називається Зелена Неділя. Чому так?

Як відомо, Київську Русь хрестив князь Володимир Великий у 980 році. Чисельні слов'нські племена, що поклонялися природі та предкам, мали свої вірування, засновані на природних циклах, єднанні людини з природою, вороже сприймали християнство – незрозумілу і чужу для них релігію. Для них власні традиції були святими, частиною їхнього життя, їхньою вірою. Тому Русь хрестилася вогнем і мечем. Щоб згладити цей світоглядний конфлікт християнські проповідники Київської Русі намагалися максимально поєднати найбільш вагомі язичницькі традиції та християнську православну віру. Так колядки, Щедрик, Великдень, посвята зілля, води, фруктів та й Зелена Неділя – мають стародавнє язичницьке коріння.

А у Дубровицькому районі, а саме селі Сварицевичі, досі жевріє взагалі унікальна традиція, що, мабуть, бере свій початок ще з часів древлян – слов'янських племен, що мешкали на Поліссі. Так, відповідно до традиції, щороку на Трійцю, у Сварицевичах водять куста. Куст – це молода дівчина, яку її однолітки прикрашають різною зеленню – кленовими гілками, калиною тощо, промовляючи певні обрядові тексти – на все добре. Далі куста водять селом. Під час водіння жінки співають народні пісні.

Люди, що шанують цю традицію, бідкаються, що вона відходить в минуле. Воно й не дивно, адже таке свято вже понад тисячу років не святкує майже ніхто, окрім громад рідновірів, що є зовсім не чисельними в Україні. Мабуть Сварицевичі унікальні на всю Рівненщину, адже в цьому році навіть журналісти з Києва приїжджали, щоб відзняти цю подію. І ось тут варто було б звернути увагу на організацію. Співпало так, що сьогодні до району завітали гості із Польщі – офіційна делегація. Варто нагадати, що очільник нашого району, пан Киркевич, родом зі Сварицевич. Тому він не втратив нагоди показати традицію свого села іноземним гостям. Але сталася прикра накладка. Початок свята був запланований на 14:00. Мало того, що делегація й так запізнилася, так ще й розпочалося для них святкування з обіду у приміщенні Сварицевицької школи. В той час як артисти в спекотних костюмах, жінки поважного віку, селяни та гості майже годину на пекучому сонці, коли плавиться асфальт, очікували поважне начальство. Невже не можна було узгодити графік і перенести початок святкування на годину пізніше, щоб люди не пеклися на сонці в очікуванні?

Втім, якщо не зважати на такий прикрий казус, то святкування пройшло гарно, хоча, можливо, й дещо дивно для іноземних гостей, адже навряд в них збереглися подібні традиції.

Тож водіння куста – це спадок язичницької культури, що втратив всю свою світоглядну вагомість у християнському стилі життя. Добре це чи погано – сказати важко. Але, мабуть, все ж варто розділяти віру християнську та шану традиціям наших предків.

переглядів: 6.3K


  • ПОДІЛИТИСЯ:

Стрічка новин

Коментування дозволено лише для зареєстрованих користувачів.
Коментарі (0)
немає коментарів

Маєте питання?
Передзвонимо вам!

...
...