Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

Недавно районний будинок культури отримав нового керівника, яким став колишній вчитель музики Дубровицького НВК «Ліцей-школа» Олександр Володимирович Лавор. POLISSYA.ORG мав змогу з ним поспілкуватись про плани щодо розвитку закладу і не тільки…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЕРШ ЗА ВСЕ – БУТИ ЛЮДИНОЮ І ВМІТИ ПРОЩАТИ

Хто і коли запропонував вам висунути свою кандидатуру на посаду керівника Будинку культури?

Скажімо, це було колективним рішенням. Якщо чесно, то поступали пропозиції від товаришів, друзів і навіть від нашого чоловічого ансамблю «Мрія». Були пропозиції і від людей зі сторони, які не мають до культури ніякого відношення. Хочу сказати, що як вчитель я себе вже у повній мірі реалізував і досягнув того, чого хотів. Адже той, хто пройшов нашу «школу-ліцей» знає, що там сумувати не доводиться, оскільки чи не щодня відбуваються певні планові заходи. Тому, після «школи-ліцею» вже нічого не страшно. У березні цього року була переатестація педагогів і мені пропонували йти працювати вчителем-методистом. На мою думку, ця посада є найвищим рангом для педагога, але я відмовився, залишивши для себе стимул для подальшого зросту та реалізації.
Культура для мене теж не є чужою, адже починаючи з 1996 року я тісно з нею співпрацюю – був і ведучим багатьох заходів, і солістом, співав у ансамблі, у аматорському хорі «Родослав». Крім цього, вів творчу діяльність і в галузі освіти – був керівником освітянського хору, який брав активну участь і всіх оглядах художньої самодіяльності, а також постійно займав призові місця. Також, певний час я був керівником творчого ансамблю «Калинонька» нашої Центральної районної лікарні. З яким теж вибороли звання народного аматорського. Нажаль, зараз, за певних причин, він не функціонує. У моєму житті освіта з культурою йшла поруч, як червоний і чорний колір у пісні «Два кольори мої». Основною роботою було вчителювання, а культура була віддушиною, де я мав можливість проявити певні емоції, вилити почуття у музичній творчості. Тому, коли надійшла пропозиція стати керівником культури, я вирішив погодитись і змінити щось у своєму житті. Побачити культуру з іншого боку.

Чи правда, що вас на цю посаду лобіював заступник голови районної ради Олександр Задорожний?

Це все чутки, які не відповідають дійсності.

Яка у вас освіта?

Я закінчив у 1996 році Рівненський державний педагогічний інститут (зараз Рівненський державний гуманітарний університет). Навчався на музично-педагогічному факультеті за спеціальністю «Музика та методика виховної роботи».

Дехто вважає, що керівником районного будинку культури мала б бути людина з відповідною освітою у цій галузі. Що ви про це думаєте?

Ще раз скажу, що той, хто пройшов «школу-ліцей», зможе працювати у будь-якій організації і на будь-якій посаді. Адже дисципліна і порядок, якому вчить цей заклад, дозволять правильно організувати роботу. Тому, деяким працівникам культури ще треба повчитися цьому у освітян. Не можу сказати що на цій посаді легко, адже я сподівався на більш творчу роботу, а тут доводиться працювати з паперами та організаційними справами.

Чи маєте якісь плани щодо покращення роботи РБК та його працівників? Якщо так, то які саме?

Звичайно плани є. Коли йшов на цю посаду, то представляв свій перспективний план. Зокрема, проект програми розвитку нашого районного будинку культури. Преш за все, це налагодження співпраці з дошкільними, шкільними навчальними закладами та центром позашкільної освіти. Оскільки зараз вона є дуже слабкою, особливо у порівнянні з іншими районами. Ми повинні давати дітям можливість виступати на районній сцені, а не застосовувати талант лише у своєму закладі.

Тепер, що стосується покращення роботи працівників. У зв'язку з децентралізацією багато сільських клубних установ, які тепер у складі громади, отримують краще фінансування, а не по залишковому принципу як у інших сільських клубів та РБК. Всі решта виживають як можуть – за рахунок надання платних послуг, спонсорів, меценатів. Тому, сподіваємось на децентралізацію, яка повністю охопить район. Тоді, потреба у методкабінеті, який зараз працює при будинку культури, відпаде, а кожного працівника необхідно буде по-новому перекваліфіковувати, адже їхні посадові інструкції так само зміняться. Тобто, варто буде очікувати повного переформатування і методкабінету і районного будинку культури. Особисто я бачу реформування РБК у культурно-дозвільний центр, який існуватиме на базі майбутньої громади. Він надаватиме платні послуги, а також впроваджуватиме мережу різнопланових гуртків, об'єднань, клубів за інтересами – дітей, молоді, старшої вікової групи.

У жовтні цього року відбувався конкурс на заміщення посади керівника РБК. Чи були ще достойні кандидати з сильними перспективними планами?

Я в комісії не сидів. Але кожен кандидат мав свої напрацювання та ідеї. Не хочу сказати що я найкращий. У конкурсі брали участь три кандидати – я, Придюк Яна та методист Ірина Потер. Усі кандидати були достойні.

Чи знаєте ви про спірну ситуацію з літнім танцмайданчиком?

Я маю інформацію, що вже були спроби викупити цей танцмайданчик. Але, наскільки я знаю, він ще й досі на балансі будинку культури. Хоча певна плутанина є – будівля належить районній раді, а земля, на якій майданчик розташований, міській раді.

Чиї інтереси представлятимете у вирішення цього спірного питання?

Тих, хто захоче реорганізувати його у заклад культурного типу, а не у черговий торгівельний центр. До прикладу, для влаштування виставок, а не дискотек. З останнім у нас теж проблема, оскільки дискотека «радянського типу» вже себе пережила. Молодь треба дивувати. Тому у планах є перенести дискотеку і зробити нічний клуб у приміщенні колишнього кінотеатру «Україна». Звичайно, це потребує великих капіталовкладень, а отже треба шукати інвестора. Та робити щось треба, адже по суті молоді на вихідних й немає де зібратись.

Як ставитесь до будівельних робіт, які відбуваються біля нього?

На скільки я розумію, дозвіл на це дав міський голова. Це буде майданчик для проведення розважальних дійств у теплу пору року. Тому до цього ставлюсь позитивно. Особливо, якщо це робиться з вигодою для людей.

Як депутат районної ради чи вважаєте, що майно громади району повинно «йти з молотка»?

Я вважаю що це неправильно. Кожне майно має свою ціну. І якщо вже його й продаватимуть, то повинна створюватись компетентна комісія, яка оцінить його теперішню вартість, навіть якщо воно було у вжитку, аби не продешевити. Щоб ті кошти, надходили до районного бюджету.

Що на останок хотіли б сказати від себе особисто?

Я ішов на цю посаду аби підняти галузь культури, аби щось змінилось на краще як в будинку культури, так і в районі. Хотілося б побажати здоров'я тим людям, на яких тримається «сцена» та всі культурні заходи. Бажано, аби таких людей, які не дадуть культурі загинути, ставало більше.

Ось таким вийшло спілкування з новим керівником районного будинку культури Олександром Лавором. Хочемо побажати йому успіхів у цій нелегкій роботі, адже всі ми знаємо що у районній культурі все досить неоднозначно. Також, хочемо зауважити, що деякі з відповідей породили ще більше запитань, проте вже до інших особистостей. Отож, далі буде…