Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

14 листопада – день боротьби проти діабету. Впродовж 2018 року на лікування цукрового діабету на Рівненщині з державного бюджету передбачили на 56 % менше цільових коштів. Яка ж ситуація з інсуліном на Дубровиччині та чи забезпечують хворих?

ТАКОЖ ДО ВАШОЇ УВАГИ: ЧИ ПОЧУЄ ВЛАДА ПРАЦІВНИКІВ СТОМАТПОЛІКЛІНІКИ?

Повертаємося до сесії міської ради, яка проходила 19 жовтня 2018 року, на якій розглянули питання «Про внесення змін до міського бюджету на 2018 рік».

Одним із пунктів було надати субвенцію з місцевого бюджету до районного бюджету у сумі 40 000 грн, а саме на відшкодування витрат на препарат інсулін для жителів м. Дубровиця.

Виступала з даного питання лікар-ендокринолог та депутат Золотаревич Оксана Іванівна: «…На 2018 рік нам надали 767 228 тисяч. Вже від травня місяця поточного року неодноразово зверталася і в адміністрацію, і в обласну раду, написала Гройсману про те, що нам коштів не вистачить. Адже, я не забезпечу всіх хворих на діабет. Склалася така ситуація, що задля забезпечення діабетиків, жителів міста Дубровиця, на місяць необхідно 42 200 грн. Зараз по інсулінах йде чіткий контроль, все комп'ютеризовано. Станом на 1 вересня 2018 року на препараті інсулін перебуває 248 людей, з них 17 дітей. Було написане звернення громадам, які вміють заробляти. Висоцька ОТГ виділила 20 тисяч гривень (до кінця року обіцяли ще виділити). Решта сільських рад теж обіцяли допомогти в даній ситуації. І, слід додати, що м. Березне та м. Зарічне вже проплатило на даний препарат кошти наперед».

І тут розпочинаються дискусійні перепалки. Яка ж сесія проходить мирно та спокійно?

В депутата Краглевича Віктора Васильовича вже «накипіло» і він сказав: «За три роки я жодного разу не отримував безкоштовних ліків, хоча ця програма ніби в дії. Кожного місяця я купую ліки на 1000 грн. Хворі не можуть доступитися до безкоштовних ліків...».

Звідси висновок: «Людина повинна навчитися жити з діабетом». Коштів, як завжди не має, верховенство довго думає, а люди помирають від хвороби.

Хворі на цукровий діабет, які потребують інсуліну, мали б забезпечуватися ним за кошти з державного бюджету. Проте, як завжди, грошей немає і надіятися, що «впадуть з неба» або ж влада зглянеться над хворими – лише мрії. Звісно, що депутати одноголосно підтримали діабетчиків, виділивши кошти на лікування, але це лише мізер порівнюючи з реальними потребами кожного хворого.

Як на сьогоднішній день населенню виживати на мінімальні зарплати з такими високими цінами на ліки, не говорячи вже про інші необхідності? І навіть, якщо населення почне бунтувати з тої чи іншої проблеми – то навряд чи хтось подасть руку допомоги.