Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

Рівненський природний заповідник є партнером у реалізації проекту «Створення умов для спільного управління та сталого використання природних ресурсів Рамсарського транскордонного угіддя «Ольмани-Переброди» в рамках Програми транскордонного партнерства Україна-Білорусь, що фінансується Європейським союзом. І хоча проект офіційно триває з кінця 2017 року, але передумови його виникли значно раніше.

ТАКОЖ ДО ВАШОЇ УВАГИ: ЗА ЗБІР ЖУРАВЛИНИ - ДЕПОРТАЦІЯ І НЕ ТІЛЬКИ...

Справа у тому, що один з масивів Рівненського природного заповідника, а саме Переброди, є частиною найбільшого у Європі водноболотного комплексу «Ольмани-Переброди». Цей комплекс розташований у білорусько-українському прикордонному регіоні, на території Столінського району Білорусі, а також Дубровицького і Рокитнівського районів України. Ці території мають величезну наукову та естетичну цінність. Адже, є резерватом для проживання та розмноження багатьох рідкісних видів тварин, зокрема підорлика великого, очеретянки прудкої, орлана-білохвоста, а також місцезростанням типових та раритетних видів рослин, таких як: шейхцерія болотна, росичка середня, верби чорнична та лапландська. Також водно-болотні угіддя є джерелом прісної води, тому що слугують для очищення та фільтрації поверхневих вод та поповнення водних горизонтів. Окрім цього вони запобігають природним катаклізмам: торф'яні болота та вологі луки діють як природні губки, вбираючи опади, створюючи великі басейни, що запобігають розливам річок. Одночасно вони можуть слугувати і захистом від посухи.

Водно-болотні угіддя також забезпечують людей їжею та засобами для існування. Прикладом надважливості природних ресурсів транскордонного масиву «Ольмани-Переброди» є великі плантації журавлини болотної. Населення України та Білорусі здавна використовує природні багатства лісів та боліт, у тому числі дикорослі ягоди, у своєму традиційному життєвому устрої. У прикордонному регіоні Україна-Білорусь збирання ягід часто є основним джерелом доходів для родин. Середній щорічний дохід від збирання журавлини часто у кілька разів перевищує дохід від роботи на сільськогосподарських та лісових підприємствах.

Таким чином, ми бачимо, що водно-болотний комплекс «Ольмани-Переброди» є унікальним та надзвичайно важливим з точки зору науки та охорони природи, і, одночасно, життєвонеобхідним для підтримання добробуту місцевого населення.

Нерегульований збір журавлини завдає шкоди цінним ресурсам болота і призводить до виникнення пожеж, що особливо небезпечно в умовах зміни клімату. У свою чергу часті пожежі, особливо торфові, безпосередньо загрожують збирачам журавлини та відвідувачам території, нищать майно та цінні природні комплекси, а також є причиною респіраторних захворювань. Вигорання торфу є причиною порушення водного режиму територій, через значне зниження здатності пошкоджених боліт утримувати воду.

Додаткова складність, з якою зіткнулися місцеві жителі українсько-білоруського прикордонного регіону полягає у тому, що території мають різний охоронний статус. На українській стороні плантації журавлини розміщені на території природного заповідника, де збір категорично заборонений законом. У той час, як на білоруській стороні режим охорони водно-болотних угідь не такий суворий і збір ягід дозволяється, що призводить до перевикористання ягідників та інших ресурсів боліт. А це у свою чергу створює напружену соціальну обстановку та викликає стурбованість у білоруської сторони.

Очевидною є необхідність створення умов для спільного управління та стійкого використання ресурсів транскордонної території «Ольмани-Переброди», у тому числі оптимального використання дикорослої журавлини. Також необхідно забезпечити сприятливу екологічну обстановку та соціальне середовище для проживання місцевого населення, відвідування угідь туристами та збирачами журавлини. Саме це і стало основою для реалізації міжнародного проекту «Створення умов для спільного управління та сталого використання природних ресурсів Рамсарського транскордонного угіддя «Ольмани-Переброди».

Проект покликаний вирішити ряд питань, що назрівали роками. Одна з головних цілей проекту створити спеціальну організаційну структуру під назвою Координаційна рада. До складу ради увійдуть представники обох країн, у тому числі природоохоронці, землекористувачі, представники місцевих громад та інші спеціалісти. Координаційна рада буде діяти після закінчення проекту та слугуватиме для спільного планування та координації практичних дій зі сталого використання природних ресурсів транскордонної Рамсарської території «Ольмани-Переброди». Також для оптимального використання дикорослої журавлини дуже важливо створити первинну інфраструктуру, зокрема облаштувати спеціальні точки доступу, зручні заїзди, стоянки для збирачів, місця збуту для зібраних ягід. Окрім цього, потрібно розробити механізм контролю кількості збирачів, щоб уникнути виснаження ресурсу та втрати продуктивності ягідників.

Велика роль у забезпеченні сталого використання природних ресурсів відводиться еколого-освітній діяльності. Для цього заплановано створити по одному еколого-освітньому центру з обох сторін, а також інформувати кожного відвідувача території про правила поведінки та збору ягід. У рамках проекту буде проведений Міжнародний фестиваль журавлини з метою зблизити місцеве населення прикордонних територій та зменшити таким чином соціальне напруження.

Окремим напрямком роботи обрали також забезпечення моніторингу навколишнього середовища. Заплановані першочергові та пілотні заходи для підвищення протипожежної безпеки та забезпечення контролю за якістю та рівнем вод ключових водотоків угіддя.

Таким чином, проект «Створення умов для спільного управління та сталого використання природних ресурсів Рамсарського транскордонного угіддя «Ольмани-Переброди» є початком тісної співпраці між Україною та Білоруссю. Адже досвід і практика спільного управління територією надзвичайно обмежені, а збереження території із високим міжнародним природоохоронним статусом та цінних для кожного місцевого жителя природних ресурсів є вкрай важливим.

Юлія Журавчак

начальник відділу пропаганди та екоосвіти

Рівненський природний заповідник