Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

Гривня знецінюється, ціни зростають, тарифи на комунальні послуги також. Хтось економить, хтось уже відмовився від газу, хтось оформив субсидію. Ми повністю поділяємо обурення громадян шаленими тарифами на комунальні послуги зокрема на природний газ, адже також є споживачами і, звісно, зацікавлені платити якнайменше.

Глибоко занепокоєні зубожінням пересічних громадян через різкий підвищення тарифів на блакитне паливо й представники ВО «Батьківщина». Як відомо, це улюблена тема Юлії Тимошенко в останні місяці. Підтримали ініціативу свого лідера й члени фракції БЮТ у Дубровицькій міській раді, що підготували звернення до Президента та Прем'єр-міністра України щодо зниження ціни на газ, про що встигли прозвітувати перед громадою в газеті «Дубровицький вісник» від 1 липня 2016 року.

Чудово, що нібито опозиційна партія ініціює подібні звернення, захищає інтереси пересічних громадян. Мабуть, в очах прихильників «Батьківщини», а це переважно люди літнього віку, Юлія Тимошенко – справжній лідер та захисник, борець за права народу. Хоча всі ми освічені люди й чудово розуміємо, що подібні звернення, навіть якщо б їх написали всі фракції рад усіх рівнів, навряд чи змінили б ситуацію, адже тарифи на газ узгоджені на міжнародномурівні, це одна з вимог Міжнародного валютного фонду та інших наших європейських партнерів. Звісно, прикро, що така вимога лягає на плечі пересічних громадян. Але те, чим займається Юлія Тимошенко та її поплічники на місцях – чистісінький «піар», популізм. Дії, що мають суто репутаційний характер і не матимуть жодних політичних, правових чи економічних наслідків.

Втім, автори статті в «Дубровицькому віснику» не оминули можливості «вколоти» своїх політичних опонентів – партію «Воля». Мовляв, депутати фракції «Воля» в Дубровицькій міській раді не підтримали звернення «Батьківщини». Логіка таких звинувачень незрозуміла. Чому власне, фракція партії «Воля» чи будь-якої іншої партії зобов'язана підтримувати піар-кампанію «Батьківщини»?

Такого звинувачення виявилося замало, тому автор додав, цитуємо:

Піар, панове, — це коли двом дітям-сиротам привезли невеличкий пакетик із подарунками й швиденько розмістили світлини з ним у своїй газеті.

Тут ми, мабуть, краще утримаємося від коментарів. Шановні читачі, визначайтеся самі: піар – це звернення до Президента та уряду про зниження тарифів на газ, яке ні до чого не призведе, чи маленький подарунок, елементарна увага до конкретних дітей, позбавлених батьківського тепла?

Ми вважаємо: якщо цей невеличкий подарунок запалив хоч якийсь вогник у сумних дитячих очах – люди «Волі» зробили хоч дуже маленьку, але дуже хорошу справу. Адже щастя всіх залежить від щастя кожного, особливо коли ідеться про маленьке дитяче щастя.