Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

Доля профільної освіти в Дубровицькій громаді продовжує збурювати кулуари влади — цього разу дискусії перемістилися з місцевого рівня на обласний. Наприкінці червня 2026 року Рівненська обласна рада на своїй 36-й сесії розглянула резонансну електронну петицію щодо зміни мережі ліцеїв. Попри те, що ініціатива місцевих жителів набрала необхідну кількість голосів, обласні обранці ухвалили рішення її не підтримувати. Як проходило обговорення та чому голоси розійшлися — у нашому матеріалі.

Історія розпочалася ще у вересні 2024 року, коли обласна рада затвердила перспективний план розвитку шкіл ( рішення № 986). Згідно з цим документом, головним закладом академічного спрямування на Дубровиччині мав стати Дубровицький ліцей № 2. Проте місцева громада бачила ситуацію інакше. Ще у серпні 2025 року Дубровицька міська рада ухвалила власне рішення (№ 1935) — визнати саме Дубровицький ліцей опорним закладом для старшокласників із вересня 2027 року.

Відповідні листи з проханням змінити обласний план надіслали до Рівного, але справа застрягла в чиновницьких кабінетах. Станом на кінець квітня 2026 року — за сім місяців — проєкт змін до облради так і не надійшов.

Утративши терпець через бюрократичну тяганину, представниця об'єднання батьків Наталія Бочарова 23 травня 2026 року ініціювала електронну петицію. Люди відгукнулися миттєво: замість необхідної тисячі підписів ініціатива зібрала 1052 голоси. Головна вимога була чіткою — невідкладно змінити в обласному плані Дубровицький ліцей № 2 на Дубровицький ліцей, щоб захистити право дітей на безпечний освітній простір.

«Треба враховувати думку людей»

Перед тим як потрапити до сесійної зали, петицію ретельно розглядали на засіданні постійної комісії з питань гуманітарної політики 18 червня 2026 року. Там перед депутатами виступила сама Наталія Бочарова та директор ліцею Володимир Кушнір.

Обговорення виявилося гарячим, а більшість обласних обранців — серед яких Сергій Подолін, Сергій Кондрачук та Ігор Ясенюк — висловилася однозначно: під час ухвалення таких доленосних для громад рішень влада просто зобов'язана слухати людей. Тоді комісія погодила винесення питання на розгляд сесії.

Чому вимоги батьків застаріли

Проте на пленарному засіданні сесії обласної ради 26 червня 2026 року ситуація розгорнулася зовсім інакше. Як з'ясувалося під час виступів, електронна петиція батьків частково втратила свою актуальність через доленосні рішення, які Дубровиця ухвалила на місцевому рівні вже після подання документа.

Ініціаторка звернення Наталія Бочарова пояснила депутатам, що початковий текст розроблявся батьками учнів Дубровицького ліцею ще у травні. Однак уже 5 червня 2026 року Дубровицька міська рада ухвалила компромісне рішення № 2525, яким внесла до перспективної мережі обидва міські заклади — і ліцей № 2, і Дубровицький ліцей. Оскільки в петиції люди просили замінити одну школу іншою, після рішення мерії про підтримку обох ліцеїв саме формулювання вимог перестало відповідати реальності.

Розуміючи це, авторка петиції під час виступу на сесії просила депутатів не просто голосувати за старий текст, а долучити до справи новий пункт — доручити департаменту освіти підготувати окреме рішення про включення Дубровицького ліцею до загальної мережі як закладу, що забезпечуватиме усі три рівні освіти з 2027 року.

10 мільйонів на терезах та приховані ризики

Утім у профільного департаменту знайшлися свої вагомі контраргументи. Директор департаменту освіти і науки Петро Коржевський зауважив, що ситуация навколо Дубровиці залишається вкрай складною. Річ у тім, що Дубровицький ліцей № 2 уже офіційно затверджений як пілотний заклад реформи, на розвиток якого держава навіть встигла виділити 10 мільйонів гривень для створення сучасного освітнього простору. За словами чиновника, спроба громади залишити в місті одразу два ліцеї академічного спрямування приховує в собі серйозні фінансові та юридичні ризики. Через потенційну нестачу учнів або жорстку невідповідність профілям навчання один із цих закладів у майбутньому може просто не отримати державної освітньої субвенції. За таких умов фінансовий тягар утримання школи повністю впаде на плечі місцевої громади.

Зворотний бік медалі: позиція директора ліцею

Своє бачення ситуації наступного дня після сесії, 27 червня, оприлюднив і директор Дубровицького ліцею Володимир Кушнір, який стежив за засіданням обласної ради онлайн. Очільник закладу з прикрістю зазначив, що його не запросили для надання інформації, хоча у депутатів виникало чимало запитань щодо спроможності та фінансування ліцею. Керівник закладу категорично заперечив залякування дефіцитом бюджету. За його словами, державне фінансування освіти розраховується за чіткою формулою — гроші йдуть за дитиною (орієнтовно 30 тисяч гривень на рік) незалежно від того, де саме вона навчається. Створення ж умов — це спільна місія громади та держави. На підтвердження високої якості роботи та спроможності Дубровицького ліцею Володимир Кушнір навів конкретні цифри: 69 % тутешніх учителів мають високі педагогічні звання за особливі досягнення на обласному та всеукраїнському рівнях, а до 10-х класів наразі уже подано понад 120 заяв від майбутніх учнів.

Влада в Україні — це народ. І саме громада визначає, перепрофільовує заклади освіти. І так має бути,

— наголосив директор, закликавши батьків та колег не боятися відстоювати власну думку, адже перед законом усі рівні — і директор, і той, хто стоїть за трибуною, і той, хто біля неї прибирає.

Вердикт обласних обранців

У підсумку попри сильні аргументи обох сторін, економічний розрахунок чиновників та необхідність суворого дотримання законодавства під час формування освітньої мапи зрештою переважили. Орієнтуючись на рекомендації профільної гуманітарної комісії, Рівненська обласна рада не підтримала петицію дубровичан. Проєкт рішення про відхилення вимог набрав 36 голосів «за», що й було зафіксовано в офіційному рішенні № 1390.