Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина.

30 червня 2025 року в приміщенні Центру дитячої та юнацької творчості відбулося друге засідання комісії з питань впровадження профільної освіти, яке мало б стати рушієм освітніх змін у Дубровицькій громаді. На порядку денному – впровадження профільної освіти. Під час комісії, у якій узяли участь міський голова Богдан Микульський та начальниця відділу освіти Ніна Стасюк, одноголосно (з одним утриманим) затвердили «Перспективний план трансформації» на 2025-2027 роки. Здавалося б, перемога. Та чи не ховається за чудовою назвою банальне затягування часу та страх перед рішучими змінами?

Найбільш показовим моментом засідання стала доля конкретних пропозицій від людини, що перебуває в епіцентрі освітнього процесу – директора Дубровицького ліцею Володимира Кушніра. Він запропонував не чекати, а діяти. Його ідеї були чіткими, сміливими й, що найголовніше, повністю відповідали логіці національної реформи:

• створити на базі закладу гімназію (1-9 класи) та повноцінний науковий ліцей (10-11 класи);
• або ж, як більш гнучкий варіант, – гімназію та філію наукового ліцею.

Що це означало б для громади? Це була б заявка на створення потужного освітнього осередку, «магніту» для спроможних учнів, не лише з Дубровиці, а й з усієї околиці. Науковий ліцей – це концентрація найкращих вчителів, сучасного обладнання та, що найважливіше, вмотивованих дітей, готових пов'язати своє майбутнє з наукою, технологіями, інженерією. Це пряма інвестиція в інтелектуальний капітал громади. Однак комісія ці пропозиції не підтримала.

Постає логічне запитання: чому? Чому конкретний, продуманий план дій відкинули на користь загальної «дорожньої мапи»? Офіційної публічної відповіді ми не почули, але висновки напрошуються самі.

Можливо, переважив страх. Страх перед складними рішеннями, фінансовою відповідальністю, організаційними змінами. Набагато легше ухвалити загальний план на 3 роки вперед, ніж дати зелене світло реальній трансформації вже сьогодні. Чи не стане ця «дорожня мапа» черговим документом, що припадатиме пилом на полиці, поки реальні можливості для наших дітей втрачаються?

Можливо, це прояв бюрократичної інерції. Коли є лідер, готовий узяти на себе відповідальність і вести за собою, система натискає на гальма. Навіщо проявляти ініціативу, якщо можна діяти «за планом», повільно й без ризику? Такий підхід вбиває будь-яке бажання творити зміни на місцях. Сигнал, який дістали інші освітяни, очевидний: "Не поспішайте, а чекайте інструкцій".

Рішення комісії залишає більше запитань, ніж відповідей. Що саме пропонує ухвалена «дорожня мапа»? Чим її модель найкраща за ту, яку запропонував директор ліцею? І головне – коли громада побачить перші реальні, а не паперові, результати реформи?

Відмова від пропозицій Володимира Кушніра – це не просто технічне рішення. Це симптом. Симптом того, що ми ризикуємо перетворити довгоочікувану реформу на імітацію змін. Дубровицька громада заслуговує на прозорість та сміливість у прийнятті рішень.

Майбутнє наших дітей варте рішучих кроків сьогодні, а не лише перспективних планів на завтра. І першим кроком до цього майбутнього мала б стати підтримка, а не ігнорування, обґрунтованої ініціативи знизу. На жаль, цей шанс було втрачено. Чи назавжди? Покаже час.

Примітно, що Дубровицький ліцей, чиї пропозиції щодо реформування були відхилені, за підсумками наукового сезону 2024/2025 року Рівненської Малої академії наук учнівської молоді (РМАНУМ), офіційно визнано Найкращим серед міських/селищних закладів загальної середньої освіти Рівненської області! Про це ми детальніше писали в статті «Тріумф Ліцею: визнання найкращим закладом Рівненщини у науковому сезоні РМАНУМ!». Це визнання підкреслює потенціал та необхідність підтримки ініціатив, спрямованих на розвиток наукової освіти в нашій громаді.

Учні Дубровицького ліцею після Підсумкової сесії РМАНУМ.