Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

На День Святої Трійці у селі Сварицевичі відбувся благодійний культурно-мистецький захід «Ми знову водим Куста навесні». Попри невеликий дощ та повітряну тривогу, місцеві жителі й гості громади провели унікальний дохристиянський обряд, поєднавши прадавні традиції із підтримкою української армії.

Головною метою цьогорічного дійства став збір коштів для українських військових. Спільними зусиллями всіх виконавців, помічників та глядачів вдалося зібрати 18 840 гривень, які повністю спрямують на потреби ЗСУ.

Свято об'єднало творчі сили та відвідувачів із різних куточків країни. Організатори висловили щиру вдячність колективу «Ранкова роса» та його керівникам Аллі та Юрію Ковальчукам, а також усім гостям, які знайшли час завітати на захід із Києва, Львова, Рівного, Сарн та Дубровиці.

«Бог управив!». Завдяки нашій спільній роботі й вашим донатам було зібрано 18 840 грн. Зібрані кошти будуть спрямовані на потреби наших захисників. Безмежно дякуємо всім учасникам, колективам, глядачам, усім, хто долучився, допомагав і не стояв осторонь. Щиро дякуємо колективу «Ранкова роса» та їхнім керівникам Аллі та Юрію Ковальчукам. Дякуємо гостям із Києва, Львова, Рівного, Сарн, Дубровиці, які знайшли час і завітали до нас на свято. Бережімо свою мову, пісню, звичаї та обряди, бо саме вони ідентифікують нас як націю, як український народ.

— прокоментувала подію завідувачка Сварицевицького центру культури, туризму та спорту Ірина Холодько.

«Водіння Куста» у Сварицевичах — це унікальний, самобутній та автентичний поліський звичай, який місцевим жителям вдається зберігати й донині. Обряд є давнім символом весняно-літнього циклу і має глибоке дохристиянське коріння, присвячене культу рослинності та вшануванню природи. З часом ці традиції наклалися на християнські Зелені свята. Трійцю відзначають на 50-й день після Великодня, вшановуючи явлення Бога у трьох іпостасях (Отець, Син, Святий Дух) та згадуючи зішестя Святого Духа на апостолів, що стало початком Всесвітньої Церкви.

Через свою виняткову культурну цінність цей поліський звичай у 2018 році було офіційно внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

У часи, коли навколишній світ стрімко змінюється щодня, збереження й повернення таких глибоких народних традицій набуває особливого значення. Вони не лише повертають українцям рідне відчуття дому, а й закладають міцний фундамент для нашої ідентичності як єдиного народу.