Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

Восьмого червня скликається чергова сесія Дубровицької районної ради, на якій повернеться до виконання своїх депутатськіх повноважень Олексій Лясковець. Ми поспілкувалися з депутатом, аби дізнатися його думку про майбутню сесію та його бачення розвитку району.

— Пане Олексію, сесія вже за кілька днів. Чи контактувало з вами керівництво районної ради або колеги-депутати, щоб обговорити ваше повернення та порядок денний?

Так ніхто не дзвонить, ніхто не запрошує!

— Як, на Вашу думку, вирішиться питання з депутатством Ніни Стасюк (яка набула повноважень внаслідок складання мандата Олексієм Лясковцем, — ред.) Наскільки нам відомо, Ніна Іванівна збирає людей на свою підтримку.

Це її право. Але питання полягає в іншому: збирає на підтримку чого? Підтримка депутатських повноважень — це підтримка виборців, коли вони голосували свого часу. Але свого часу вона набрала відсоток, який не дав їй можливості пройти. А на сьогодні це лише піар-акція чи, можливо, намагання підтвердити законність її дій, тому що ці дії, які вона зараз учиняє як депутатка, матимуть негативні наслідки.

— Які пріоритетні напрями розвитку району ви як депутат можете окреслити?

На сьогодні, незважаючи на те, що район тоне у якихось боргах, потрібно сконцентрувати всі зусилля для того, щоб цей район піднімати. На сьогодні потрібно шукати джерела надходження додаткових коштів. Наприклад, квитки на заготівлю й збір ягід. Проведення акцій та агітації щодо сплати акцизу, тому що будь-який підприємець, який на сьогодні займається реалізацією підакцизних товарів, сплачує мінімум до бюджету, оскільки йому вигідно пробити одну пляшку горілки через чек, а все інше продати з-під поли. Необхідно, щоб молодь, купуючи на свята пиво, цигарки чи горілку, просила чек. Тоді ці гроші будуть оприбутковуватися і йти до казни. Потрібно залучати інвестиції, але перед тим як залучати інвестиції, створити певні умови, щоб інвестор туди пішов. Тому що на сьогодні незрозуміло, хто є орендарями земель. Ці землі не обробляються. Чому немає моніторингу й системного аналізу стану земель? Чому немає пропозицій для інвестора щодо заморожування ягід? Ці ягоди можна продавати в Європу чи по Україні, але спершу їх треба зібрати і десь зберігати. Чому цього бізнес-плану немає? Подивіться на статистику: скільки сьогодні вирубують лісу? Чому відходи, які залишаються після вирубки лісу, не переробляти й не виготовляти з них ті самі брикети для того ж «Теплосервісу» і тим самим економити кошти? Найцікавіше, що за утилізацію цих відходів лісгосп ще й платить гроші. Всі готові кричати, яка влада погана. Треба шукати. Але треба шукати разом. А на сьогодні влада в районі — це «лебідь, рак і щука».

— Як Ви вважаєте, реформа децентралізації й створення Дубровицької ОТГ допоможуть якось втілити ці ініціативи?

Якщо провести аналіз роботи деяких ОТГ, які вже пройшли цей етап, то декому воно допомагає. Але все залежить від голови. Або голова креативний і ухвалює управлінські рішення та несе за них відповідальність, або тільки отримує заробітну плату й виписує собі премію у 100 %, а то й у 300 %, і думає, як би ще десь вкрасти. Тоді нічого не буде.

— А у Вас немає амбіцій балотуватися на посаду голови ОТГ?

Ні, я перепрошую, але ні. Допомогти й підказати завжди радий, але переїжджати й міняти свій стиль життя не хочу з однієї простої причини — через людей, які там живуть. Замість того щоб допомагати один одному і розвиватися, вони займаються трохи іншими справами, і це відчуває кожен житель даного регіону.