Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

На офіційній сторінці Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міської ради з'явилося лаконічне повідомлення: гаряче харчування планують відновити 22–23 квітня, кошти використовуються «раціонально», а тендери добігають кінця. Проте за цими бюрократичними формулюваннями стоїть історія довжиною в пів року, сповнена порожніх обіцянок та дитячих сухпайків замість гарячих обідів.

Сьогодні в кабінетах звітують про мільйони: 2,8 млн грн в бюджеті громади та державну субвенцію (50–60 грн на дитину). На папері все здається як злагоджений процес. Проте виникає логічне запитання: чому за наявності грошей батьків знову просять почекати, а кухарів у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) звільняють?

Щоб зрозуміти корінь проблеми, варто згадати, з чого все починалося

Ситуація в громаді набула резонансу ще взимку після сюжету ITV media group. Тоді з'ясувалося, що в деяких ліцеях, як-от у Селецькому, діти не бачили гарячої їжі ще з кінця осені.

Пані Галина, мама другокласниці, ще тоді розповідала про безвихідь ситуації:

Ми вже не харчуємося давно... з листопада чи грудня, і в тому році у травні також не було харчування. Чого очікувати — ми не знаємо.

Її слова доповнює пані Оксана, мати першокласниці. Вона зазначає, що через відсутність гарячих страв діти змушені харчуватися бутербродами, які батьки щоранку пакують у рюкзаки. Окрім того, пані Оксана вказала на затримки з виплатами: за вересень її родина отримала лише 229 грн, а частина батьків взагалі залишилася без жодних відшкодувань. Саме цей досвід минулого семестру пояснює сьогоднішню недовіру громади до нових обіцянок.

Чому система дала збій на самому початку року? У лютневому коментарі начальниця юридичного відділу міськради Оксана Драган пояснила юридичну «пастку». Державна субвенція покриває лише 70 % вартості продуктів. Решту 30 % має доплатити громада.

Проблема полягала в тому, що на лютий ці додаткові 30 % не були заплановані в місцевому бюджеті. Тоді посадовиця висловлювала сподівання на прийняття нових підзаконних актів, які б дозволили розпочати тендери.

Технічний бік драми виявився не менш складним. Раніше харчування забезпечували приватні підприємці (кейтеринг) зі своїм обладнанням. Коли ж громада вирішила організувати процес самостійно, ЗЗСО виявилися технічно не готовими.

В адміністрації Селецького ліцею ще взимку констатували: у штаті немає кухарів, а на кухні — лише плита для підігріву та бойлер. Офіційне повідомлення про «раціоналізацію» сьогодні лише підтверджує: стару систему зруйнували, а нова через брак кадрів та техніки досі перебуває на стадії «завершення процедур».

Обіцяний термін — 22–23 квітня. Для батьків це черговий дедлайн, за яким стоїть просте питання: чи справді діти нарешті отримають гарячу їжу, чи «раціональне використання коштів» знову означатиме сухпайки в учнівських рюкзаках? Громада чекає не на тендери, а на реальні обіди.