Моя земля - моє Полісся Те, чим живе Дубровиччина!

«Тепер заживемо!» — саме такий настрій створює проєкт звіту про роботу КП «Міськводоканал» за 2025 рік, який планували розглянути на виконкомі 22 квітня. Проте за лаштунками офіційних паперів ховається інша правда: ще три місяці тому депутати офіційно визнали підприємство критичним. Ми з'ясували, як «парадні» звіти директора Олександра Пігаля суперечать бюджетним реаліям та загрозі краху.

Щоб зрозуміти, чому квітневий оптимізм має дивний вигляд, варто повернутися у січень 2026 року. Тоді, на 66-й сесії міськради, депутати ухвалили рішення № 2288 — фактично відчайдушне звернення до Рівненської ОВА про порятунок.

Документ зафіксував сувору реальність: підприємство фінансово виснажене, тарифи «застигли» на рівні чотирирічної давнини, а витрати стали критичними. Головна теза сесії була однозначною — стратегічний об'єкт на межі банкрутства, а на самому підприємстві панує кадровий «голод».

У цьому ж зверненні міститься ще одна надзвичайно тривожна деталь — багатомільйонні претензії правоохоронців. Депутати згадують, що 8 липня 2025 року на адресу Дубровицької міської ради надійшов лист від Сарненської окружної прокуратури. Прокурори вбачають підстави для стягнення з КП «Міськводоканал» понад 1,5 млн грн завданої шкоди за видобуток підземних вод без дозволу в період 2009—2014 років, а також ще майже 370 тис. грн з тих самих підстав за 2016 рік.

Ці цифри фактично перекреслюють будь-які оптимістичні тези про «соціальні гарантії» чи «збереження майна», адже потенційне стягнення майже 2 мільйонів гривень може остаточно паралізувати роботу водоканалу.

Минуло три місяці, і риторика дивним чином змінилася. У проєкті звіту директора, підготовленому для виконкому, — суцільний позитив: «ефективне використання майна» та «забезпечення стабільної роботи».

Поки в січні обранці громади били на сполох через загрозу банкрутства, у звіті за 2025 рік наголошують на... облаштуванні парканів навколо свердловин у селах Сварицевичі, Селець та Бережниця. Виникає логічне запитання: як «ефективне управління» призвело до того, що стратегічне підприємство доводиться рятувати через звернення до області?

Фінансові документи Дубровицької громади на 2026 рік остаточно розставляють крапки над «і». Поки у звітах пишуть про успішні ремонти, місто змушене виділяти пряму допомогу, щоб водоканал просто не зупинився:

• 60 000 грн — на термінову закупівлю двох насосів;
• 290 000 грн — на оплату електроенергії (власних коштів на це немає).

Загалом — 350 тисяч гривень безповоротної допомоги платників податків. Це і є реальний індикатор стану «Міськводоканалу», а не пункти про «благоустрій територій» та безкоштовний спецодяг.

Фінал цієї історії ще цікавіший. 22 квітня виконком мав розглянути цей «успішний» звіт. Проте у списку ухвалених рішень після засідання він... відсутній. Чи його зняли через очевидну невідповідність реальності, чи «заховали» від зайвих очей — нам невідомо.

Але факт залишається фактом: реальна криза настільки глибока, що «зручні» звіти вже просто не проходять. Оперуючи публічними даними, важко не помітити: за красивими фасадами та новими парканами ховається підприємство, яке ледь животіє за кошти громади...